Сім'я ADELI

Однак відверті дискусії про труднощі батьківства – рідкість, особливо коли один із батьків чи дитина має труднощі або бореться з хворобою. Як наслідок, частіше виникає батьківське вигорання.

У дослідженні порівнювали контрольну групу батьків здорових дітей із групою батьків хронічно хворих дітей. Виявилося, що 36% батьків хворих дітей мали клінічні ознаки вигорання. Однак 20% контрольної групи також страждали від вигорання.

Проте ці результати не повинні дивувати, враховуючи вантаж відповідальності та соціальний тиск на батьків. Виснажений батько чи мати мають менше енергії та менше терпіння. Повернути рівновагу без підтримки та розуміння ззовні може бути практично неможливо.

У такі моменти допомогу можна знайти у групах підтримки для батьків – не лише професійних, а й неформальних, створених самими опікунами.
Результати досліджень показують, що групи підтримки сприяють розвитку виховних навичок, почуття сили, приналежності до групи і навіть підвищенню самооцінки.

Як кажуть, сила – у групі. Варто шукати групи та приєднуватися до тих, у яких ми почуваємося добре і можемо без страху ділитися своїми труднощами, страхами, а також радощами. Батьки іноді думають, що вони погані батьки, якщо у їхньої дитини є проблеми. Як наслідок, їхній сором і збентеження можуть завадити їм говорити з іншими батьками про свій досвід. Крім того, у опікунів може скластися враження, що лише вони мають труднощі, а інші сім'ї живуть простіше та спокійніше. Відчуття того, що інші батьки мають чудові стосунки зі своїми дітьми і знають, що робити, коли їхня дитина страждає, а лише ми заблукали в лабіринтах батьківства, може ефективно послабити наше самопочуття.

Тому безпечна група підтримки – це безцінний досвід, у якому варто взяти участь. Контакт з іншими недосконалими батьками нагадує опікунам, що вони не самі і що інші батьки щодня проживають подібні ситуації та виклики.

Lindström C., Aman J., Norberg A.L. (2010) Increased prevalence of burnout symptoms in parents of chronically ill children, Acta Paediatrica